Книжка з колекції Павла Платоновича Потоцького

Колекція Павла Платоновича Потоцького (1857-1938) є однією з найвидатніших за всю історію українського бібліофільства. Її він збирав упродовж сорока років. Як відомо, все його надбання у 1926 році було перевезено в Україну і розміщено на території Києво-Печерської лаври в Музейному містечку. Через дванадцять років ця унікальна колекція української старовини була розграбована і знищена, що стало непомірною втратою для всієї музейної спільноти.
Збірка П. Потоцького складалась із бібліотеки (до 17 тисяч томів), мистецьких творів (15 тисяч гравюр і літографій та понад 300 картин), колекції художніх меблів, порцеляни, карт України, зброї, архіву з гетьманськими універсалами, тощо.
Як бачимо, найбільшою кількісно була бібліотека антикварних книг, яка збиралася по букіністичних крамницях усієї Європи, приватних зібраннях (зокрема, зі збірок М. Костомарова, М. Маркевича, О. Потебні та ін.). В колекції Потоцького також були книжки з бібліотеки Т. Шевченка, з його автографами; стародруки XVII ст., унікальні атласи, альбоми та гравюри. Рукописна частина колекції мала рукописні книги XII ст., універсали Хмельницького, Брюховецького, Мазепи та ін.
Про книжкову колекцію П. Потоцького збереглися нечисленні свідчення, всі вони зводяться до одного: антикварні книжки тільки частково потрапили за призначенням, у бібліотеки, значна ж частина була розграбована під час окупації, окремі видання загинули під час пожеж та бомбардувань. Частина антикварних книг була передана до Державної історичної бібліотеки, частина була перевезена на вулицю Прорізну і здана в дохід держави, окремі видання потрапили до Національного музею історії України, а також до відділу рідкісної книги ЦНБ НАН України. Документи, що підтверджують передачу антикварних книг, не знайдені.
На сьогодні залишається також невідомою доля фондів, вивезених німцями з Лаври під час окупації Києва.
Як згадувалося вище, книгозбірня П. Потоцького складалася з близько 17 тисяч томів книг, з яких 4419 безпосередньо стосувались України. Крім того, 408 антикварних книг проходили за списком «Книги особо ценные и редкие», де першими номерами була Шевченкіана.
Близько ста книг українського репертуару цієї колекції відшукав і зафіксував у монографії «Музей України. (Збірка П. Потоцького): Дослідження, матеріали» (Київ, 2006) відомий історик, дослідник колекції П.Потоцького – Сергій Білокінь.
Однак, у фондах Музею книги і друкарства України зберігається одна книжка з колекції Павла Потоцького, яка не зафіксована дослідниками історії Музею України. Її назва – «Українські пісні. Видані коштом О.С. Балліноі» (СПб, Тип. Стелловскаго, 1863. Др – 239). Вона надійшла до Музею з колекцією Г.Коляди, про що засвідчує екслібрис «Українське слово в друках 1798-1897. З книг В., Г. і О. Коляд» (с. 127).
На титульному аркуші знаходиться штамп «Павел Платонович Потоцкій», також присутня монограма з двох схрещених латинських літер Р та запис «редка, №2».
За всіма ознаками ця книжка була у знаменитій колекції, а позначка її власника «редка, №2» вказує на її особливу значимість. У збірці «Українські пісні. Видані коштом О.С. Балліноі» вміщено 63 пісні: 56 текстів з мелодіями і 7 мелодій з підтекстівками. Тематичне коло їх досить широке: календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові, жартівливі, тощо. Усі тексти пісень і мелодій зібрав видатний український мовознавець, літературознавець Олександр Потебня. У 1862 р. він разом з кількома товаришами, переодягнувшись в народний одяг, організував спеціальну експедицію до Охтирського й Полтавського повітів з метою зібрати фольклор. Так, 1863 року і з’явилася книжка українських пісень на 128 сто¬рінок під прізвищем видавця О. Балліної.
Основу збірки становили сольні народні мелодії переважно сільського походження, багато з них були опубліковані вперше. О.Потебня хоча не вийшов за рамки традиційної жанрово-тематичної групи (пісні про кохання, про жіночу долю, соціально-побутові), але у доборі зразків лірики вияви вишуканий смак: пісні вирізняються глибиною почуття, художньою виразністю. Сучасники згадують про велику любов і шану молодого вченого до народної пісні. Зокрема, у спогадах Павла Житецького, одного з молодших членів Харківської “Громади”, читаємо: “Теплий парень, спасибі йому, ніяк не переслухаєш його, як піде балакати, і до пісень аж труситься, бо певно зна в них силу”. Ця «сила» української народної пісні була однією із важливих складових знаменитих праць Олександра Потебні у галузі мовознавства, у яких він відстоював національну ідентичність, необхідність розвитку національних мов і застерігав про небезпеку глобалізації.
Це незвичайну на той час збірку видав Микола Петрович Баллін (1829—1904) – відомий у Харкові громадський діяч, літератор, засновник перших недільних шкіл та фундатором кооперативного руху в Україні (згодом його видавнича діяльність пов’язана з популяризацією природничо-наукових та технічних знань). Впродовж 1865–1866 рр. за сприяння М.П. Балліна побачило світ багато популярних видань, зокрема: «Силы природы и их взаимное отношение» М. Фарадея (Харків, 1865), «Курс практической фотографии» Лізеганга (Харків, 1865), «Арифметика для первоначального обучения» М.Ф. Ковальського (СПб., 1865), та ін. Його ім’я і заслуги перед українською культурою тільки зараз починають широко відкривати (архів М.П.Балліна зберігається у Інституті рукописів НБУВ).
Книжка вийшла на кошти матері М.П. Балліна, про що зазначено на титулі: «Українські пісні, видані коштом О.С. Балліної».
Збірник було видано накладом лише 200 примірників у Петербурзі, у знаменитій друкарні Федора Тимофійовича Стелловського (1826-1875) – видатного російського музичного видавця, який розпочав видавничу діяльність з 1853 р. Тут друкувалися твори Глінки, Верстовського, Даргомижського, Варламова та багатьох інших російських композиторів. Ф.Т.Стелловський видавав також журнал “Музыкальный и театральный вестник” (1858-60) и “Якорь” (1863-65).
На сьогодні питання пошуку антикварних книг із колекції Павла Потоцького є надзвичайно актуальним. Виявлена  у фондах збірка 1863 року «Українські пісні, видані коштом О.С. Балліної», безперечно, увійде до єдиного каталогу бібліотеки П.Потоцького.